умогляд

-у, ч.

1) книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів.

2) Характерний для ідеалістичної філософії спосіб осягати істину, не звертаючись до досвіду, фактів дійсності.

3) Міркування, яке ґрунтується на спогляданні; абстрактному уявленні про дійсність.